-

Сексуальне насилля. Чому діти не просять допомоги у батьків

На лекції з сексуальної грамотності для 10-12-літніх дітей після блоку про насилля сама смілива дівчинка сказала: “Це буде дуже дивно, якщо я прийду до мами і скажу, що мене “там” трогав дорослий дядько”. Інші двадцять дітей активно закивали і підтвердили: жоден з них не прийде до батьків, якщо подібне трапиться. Тоді я попросила назвати причини, чому діти бояться або не хочуть звертатися за допомогою до батьків. Вони озвучили шість. Готові?

1.“На мене будуть кричати”

І тут же діти пояснюють: якщо мене лають через різні дрібниці – розбита чашка, двійка з математики, загублений телефон – то за таке мене точно вб’ють! Згадайте себе в дитинстві та підлітковому віці – чи було безпечно у всьому зізнатись батькам, бабусям-дідусям? А зараз ви точно той дорослий, до якого можна прийти з чим завгодно? З будь-якою проблемою чи з великою не приємністю? Чи дасте ви потрібну підтримку? Чи знайдете ви правильні слова? Чи зможете впоратися з своїми емоціями та переживаннями? Чи безпечно вам говорити правду?

“Моя мама класна – замість того, щоб кричати, вона зі мною розмовляє!” – саме так характеризують діти своїх батьків, які зуміли побудувати близькі та довірчі відносини.

2.“Не хочу їх засмучувати”, Не хочу їх розчаровувати”, “Мама буде плакати”

Діти прекрасно відчувають, що ми з вами, недостатньо дорослі і спертися на нас не можна. Тому що у важких ситуаціях дитині прийдеться спасати іще й батьків (давати їм підтримку, заспокоювати, допомагати справлятись з ситуацією чи інформацією), замість того, щоб отримати допомогу. І тоді дитина економить сили: простіше самому/самій пережити те, що трапилось, чим переживати ще й за батьків.

3.“Мені скажуть, що “сам винуватий/сама винувата”

Знаєте, чому так відбувається? Тому що наші діти читають ті ж самі соцмережі, дивляться і слухають ті ж новини, що й ми. Вони активно мотають на вус, як близькі та рідні міркують, коли з кимось трапляється біда.

 Обікрали чи пограбували?

  • Куди дививсь/дивилась?
  • Навіщо ніс/несла з собою таку велику суму?
  • Чому не взяв/взяла таксі?

Побили?

  • Навіщо провокував/провокувала?
  • Чому не втік/не втекла?
  • До спортзалу потрібно ходити, щоб уміти дати відсіч!

Згвалтували?

  • У, що була одягнена?
  • Як накрашена?
  • Пила/ не пила?
  • Навіщо погодилася з ним/ними піти?

Діти це чують буквально з народження. І, якщо стають, не дай Бог, об’єктом травлі/булінгу/домагання, прекрасно розуміють: безглуздо чекати підтримки від дорослих, котрі завжди звинувачують жертву, адже “я сам винуватий/сама винувата”. Це спрацьовує і в 3 роки, і в 10, і в 18.

Але, окрім наших дітей, коментарі “сама винувата” читають та чують ще й насильники. Ви ж не думаєте, що вони живуть окремою групою у лісі, не мають доступу до інтернету та ТБ? На жаль, такі люди завжди поряд = це можуть бути ваші колеги, сусіди, однокласники, родичі. І звинувачуючи жертву, ми даємо їм посил: творити брудні справи можна безкарно, адже суспільство все одно візьметься з’ясовувати, у що жертва була одягнена, наскільки яскраво нафарбована, як вела себе, був у неї секс до цього чи не було, відбивалася достатньо активно чи ні… А насильник залишається у тіні. І скоріше за все, навіть не буде притягнутий до відповідальності. Ніякої.Ніколи. 

Ви ж розумієте, що ми з вами становимось співучасниками злочину, коли звинувачуємо жертву? А я не хочу бути співучасницею таких моторошних речей. Я хочу, щоб у жертв був голос! Щоб вони не боялися заявити до поліції, прийти до батьків чи інших близьких людей і отримати не звинувачення, а підтримку! І почути саму головну фразу: “Ти не винний(на) у тому, що трапилось”.

Адже жертви насправді ні в чому не винні. У них нема вибору. Я даю вам 300% гарантії, що ніхто з нас не хоче бути пограбованим, побитим, убитим, згвалтованим, приниженим. Тільки злочинець має можливість вибирати: грабувати чи не грабувати, вбивати чи не вбивати, гвалтувати чи не гвалтувати… А як же ті хто провокує злочинців? Наприклад, кладе мобільного у задній карман або надягає коротку спідницю? читаючи такі коментарі, мені хочеться запитати: чи правильно я розумію, що ви крадете кожного разу, коли він стирчить у когось з карману, і гвалтуєте дівчат, які одягнені зухвало (на вашу думку)? 

Не можна спровокувати людину на злочин, якщо вона не здатна це зробити.

І коли кожен з нас все це зрозуміє і перестане звинувачувати жертву, ми раптом виявимо, що діти почали звертатися до нас за допомогою (навіть у таких дрібницях – але це також важливо!), що жертви знайшли голос та право на допомогу, що кількість насилля стало менше, що ми раптом навчились давати підтримку тим, хто її потребує. Утопія? Можливо, але мені хочеться вірити на краще. Для нас та наших дітей. 

4.“Вони мені не повірять”

“ А раптом дитина фантазує?”, “Раптом він/вона все придумав/ла?” – ці питання часто мене питають на тренінгах батьки. Окей, давайте уявимо, що це дійсно так (і слава Богу!), але при цьому ви стали на сторону сина чи доньки. Що буде відчувати дитина? Сором, провину за брехню. А, що буде думати? “Мати та батько мені повірили, і якщо зі мною щось трапиться по справжньому, вони будуть на моєму боці, за мене!” А тепер уявімо іншу ситуацію: насилля є, а ви не вірите…

Батьки завжди повинні бути адвокатами своїх дітей. У будь-якій ситуації. Потім можна обговорити те, що відбулося, провести роботу над помилками. Але головна задача – бути поряд, бути опорою та підтримкою.

5.“Заборонять гуляти, будуть контролювати кожен крок”

Без коментарів.

6.“Ми ніколи з ними не говорили на цю тему!”

Дійсно – якщо ви ніколи не торкались теми кордонів, насилля, тілесності, то дитина, скоріше за все, до вас і не прийде. Ні з проблемою, ні з проханням допомогти/захистити/підтримати. Ніколи. Але можна жити у світі ілюзій, переконуючи себе, що “моя дитина у повній безпеці”, “у нас довірчі відносини”, “моя донька/мій син мені все розповідає”. Так, я це постійно чую від батьків. Але діти говорять зовсім інше. На жаль… Тому обов’язково обговорюйте питання безпеки, попередження насилля, фізіології, “хороших” і “поганих” дотиків, щоб дитина розуміла: у вас можна отримати підтримку та розуміння абсолютно в будь-якій ситуації!

Джерело

Поділитися:

Схожі записи

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *