ПрозораЯ — живий процес у часі та просторі, невпинний перформанс та своєрідний маніфест з багатьма підписами
Проєкт ПрозораЯ реалізовано у вересні-жовтні 2020 року і переведено в онлайн у звʼязку із карантином, тут він і продовжує своє життя. Він був написаний ще в лютому та підтриманий Centre of Gender Culture – Центр гендерної культури і був присвячений березню – місяцю жінки в історії, культурі, мистецтві, яка “білим по білому” прокладає свій творчий шлях.
Але неочікуваний карантин відклав втілення проєкту на довгі місяці. Активні учасниці були або ізольовані в своїх майстернях і продовжували творити, переосмислюючи світ довкола, або навпаки опинилися позбавленими місця й простору для творчості, залишилися вдома з дітьми, або з чоловіком, з яким, наприклад, знаходишся у процесі розлучення. Без можливості виступати на сцені, виставлятися, вчити інших, підтримати одна одну…
Дехто вже тоді зробив свої роботи для експозиції, почав складати музичну програму або сценарій перфомансу, а дехто майже зневірився, що проєкт колись стане реальністю. Це було складне випробування – для всіх нас!
Минуло майже півроку і в багатьох бачення та розуміння формату проєкту змінилося. Зникли арт-майданчики, на яких ми планували розгорнути свою діяльність. Хтось взагалі перегорів, а кураторка Іва Стішун навпаки загорілася новою ідеєю – яка була б водночас і метафорою жахливого становища нашої культури та мистецтва загалом, відображенням реальних умов для творчості в майстернях нашого міста, а також передавала б відчуття вимушеної ізоляції у чотирьох стінах, і при цьому була б безпечною для відвідувачів в умовах продовження карантину. Так і народилася імпровізація-інсталяція МайстернЯ в одній з кімнат клубу Живот, яка відкрилася у рамках щорічного Inclusion Fest
Антівиставковий, антігламурний простір, який у деякіх з відвідувачей/ок викликав багато протилежніх емоцій, а декому навіть здався реальною майстернею, а не лише декорацією до неї.
Кураторка та автор(к)и проєкту творили і трансформували цей простір разом. Це був живий процес у часі та просторі, невпинний перформанс, а ще своєрідний маніфест з багатьма підписами. Як хорова пісня з багатьох голосів. Бо разом висловитися можна набагато гучніше!
Дякуємо усім учасникам і учасницям: Аліса Волкова, Олена Єрмішкіна та Плейбек-театр «Живое зеркало», Ярослава Сердюк та ансамбль Classical Underground, Tot Dushi(Тетяна Літвін), Поліна Кузнєцова, Ольга Скоробогатова, Віолета Терлига, Валерія Бучук, Олександра Тільдас, Марія Щербина, Літіція Марушко, Ірина Водолажченко, Катя Комендант, Діна Чмуж, Аліна Євдощенко, Лілія Петрова та Владіслав Юдін. Творча команда клубу Живот, волонтёры та волонтерки – усі важливі!!!
